Ще не встигли завезти трудових мігрантів у помітних масштабах, а вся країна вже встигла їх злякатися. Чи заберуть індійці робочі місця в українців?
"Україна ще не стала країною масової трудової імміграції, але вже встигла злякатися так, ніби це сталося, - пише "Економічна правда". - Після слів керівника Офісу президента Кирила Буданова про перегляд списку країн міграційного ризику тема скорої навали людей з країн Глобального півдня розлетілася швидше, ніж вони встигли отримати дозволи на роботу.
"Я проводив велику нараду щодо наших взаємовідносин з Африкою… Протокольним рішенням було (доручено – ЕП) Міністерству закордонних справ та Службі безпеки терміново опрацювати зміни до списку країн міграційного ризику", – розповідав у квітні Буданов.
Далі історія розвивалася за законами соцмереж. Кілька відео з іноземцями й контроверсійні заяви політиків створили страх, що індійці "захоплюють" Україну. У стрічках з'явилися жарти про шлюби з іноземцями й обурення щодо "заміщення українців", поки чоловіки воюють.
Один з показових прикладів істерії – Івано-Франківськ, де компанія визнала, що на будівництві через брак кадрів працюють мігранти з Індії. Міський голова Руслан Марцінків одразу виступив проти залучення іноземців до робіт, але пізніше передумав і сказав, що в області офіційно зареєстровано 35 трудових мігрантів, а гострота ситуації гіперболізується.
Паніка справді перебільшена, адже раніше трудових мігрантів було більше. "ЕП" поспілкувалася з представниками бізнесу, щоб дізнатися, чи стане Україна "новим штатом Індії" і чи потрібно боятися іноземних робітників.
Що кажуть цифри
За 2021 рік в Україні іноземцям оформили близько 22 тис. дозволів на роботу. У 2023 році їх було у понад чотири рази менше, але з часом їх кількість зростала. За 2025 рік було надано 9,6 тис. дозволів.
У Києві, де існує суттєвий дефіцит кадрів, за перший квартал 2026 року оформили близько 790 дозволів на використання праці іноземців – не тільки з Азії.
У масштабах країни це дещиця. Якщо брати нижню оцінку населення на підконтрольній території, 22-25 млн людей, то кількість оформлених у 2025 році дозволів на працю іноземців становить 0,04%.
"Іноземні працівники – це не питання заміщення українців. Це питання збереження операційної здатності підприємств", – наголосила виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова.
Найбільше людей бракує в будівництві, промисловості, транспорті, логістиці, сільському господарстві та переробці. Мова йде про робітничі спеціальності на кшталт електриків та зварювальників.
"Крім мобілізації та виїзду мільйонів українців за кордон, є ще структурний дисбаланс на ринку праці. Це коли є певна кількість безробітних, а роботодавці скаржаться, що їм нікого взяти на роботу", – пояснює Глазкова.
У першому кварталі 2026 року роботодавці подали до Державної служби зайнятості 148 тис. вакансій, але закрити вдалося лише 61 тис. Найгірше з робітничими професіями, де з 22,6 тис. пропозицій з працевлаштування закрили лише 30%.
При цьому в країні є люди без роботи. За оцінкою дослідницької агенції Info Sapiens, у квітні рівень безробіття становив 15,3% від працездатного населення. В умовах, коли на ринку навички людей не збігаються з вимогами роботодавців, у бізнесу виникає бажання заповнити ці вакансії іноземцями.
"Індієць" дорожчий за українця
Люди побоюються, що бізнес масово завозитиме іноземців як дешеву заміну праці українців. Проте це погано стикується з економікою такого наймання.
"Вартість оформлення і транспортування одного працівника – 30-120 тисяч гривень", – каже Глазкова. За її словами, це "дорого і довго". Наприклад, СБУ може перевіряти такого працівника до 90 днів.
Крім того, іноземець, якого оформляє роботодавець, може не залишитися в Україні. В OLX розповіли "ЕП", що для частини трудових мігрантів Україна виглядає як проміжний етап на шляху в ЄС.
"Україна для трудових мігрантів з-за кордону є проїзним пунктом. Отримавши посвідку на проживання, вони якимось чином рухаються далі", – розповіла керівниця напрямку "Робота і послуги" OLX Марія Абдулліна.
Попри це, бізнес усе одно розглядає такий сценарій, бо українська робоча сила з часом дорожчає, а частину вакансій закривати дедалі важче. За оцінкою Абдулліної, середня зарплата в Україні щороку зростає на 20%, а в дефіцитних сферах – на 40%.
Чи "захоплять" мігранти Україну
У найближчі роки іноземних працівників в Україні може стати більше. Смертність в країні набагато вища за народжуваність, молодь виїжджає за кордон, а кількість людей з інвалідністю та обмеженою працездатністю через війну зростає.
На цьому тлі бізнес навчатиме жінок, людей віком понад 50 років та ветеранів, інвестуватиме в студентів і залучатиме підлітків до роботи в дозволених законом межах. До іноземців справа дійде там, де цей підхід не спрацює. Передусім – у секторах з важкими фізичними роботами.
У СУП та OLX переконують, що цих людей боятися не варто. Роботодавець не повезе працівників з Індії чи Бангладешу, якщо зможе знайти українців.
Очікувати, що мігранти почнуть приїжджати самостійно, теж не варто, оскільки Україна менш приваблива за ЄС, живе в умовах війни і не має зрозумілої системи адаптації. Ці проблеми в умовах дефіциту працівників – слабке місце для економічного зростання.
Якщо влада хоче, щоб трудові мігранти підживлювали економіку, вона має затвердити адекватну міграційну політику. Серед ключових пунктів – курси з вивчення української мови, доступне житло, легальний перехід між компаніями-роботодавцями, програма з возз'єднання родин. Бізнес створити таку систему не може. Принаймні поки що".
ПО ТЕМІ: Мер Харкова закликав уряд і ВР захистити Україну від напливу трудових мігрантів
