Як кондитерка з Краматорська готує паски і планує евакуацію.
Власниця кондитерської у Краматорську Катерина Селедцова вже десять років розвиває свою справу. Напередодні Великодня її пекарня працює на повну — найбільший попит мають паски із зображенням стели Донецької області. Водночас жінка готується виїжджати: після обстрілів і ускладнення роботи через війну вирішила евакуюватися разом із сином. Як живе кондитерка та її справа — в матеріалі "Суспільне Донбас".
“Це — наш останній Великдень на Донеччині”, — каже Катерина про майбутнє своєї справи.
Ідея прикрашати паски символікою регіону з’явилась ще рік тому — тоді, згадує, було відчуття, що це може бути останнє свято вдома.
“Ідея була в тому, що ми рік тому вірили в те, що це остання наша Пасха. І хотілося якось цю частинку передати”, — каже Катерина.
За словами кондитерки, такі паски стали способом передати зв’язок із рідним містом тим, хто виїхав.
“Щоб саме те, що спечене тут, передалося тим, хто виїхав, як частина міста, частина Донецької області”, — розповідає жінка.
Якщо торік такі замовлення складали приблизно половину, то цього року — це основний великодній асортимент.
“Перший рік десь 50/50 було. 50% великоднє замовляли… А в цьому році це основний наш такий асортимент на Великдень”, — каже кондитерка.
Підготовка до свята починається заздалегідь і потребує багато зусиль — тісто, каже, вибагливе.
Паски з краматорської кондитерської пані Катерини. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
“Десь за два тижні ми починаємо оце носитися, закупати, заготовляти… ”, — розповідає Катерина.
Кондитерка розповідає, що після початку повномасштабного вторгнення роботу довелося тимчасово зупинити. У перші дні вона втратила всю продукцію, яку не встигли продати.
“21-го я відпрацювала, в мене повна вітрина… Повна вітрина — це тисяч 40… Ми просто все це роздали”, — каже Катерина.
За кілька днів вона повернулась до роботи — хоча б щоб заробити на базові потреби. Зараз працювати стає дедалі складніше — через логістику та здорожчання сировини.
“Раніше з Києва до Краматорська доставка була один день. Зараз це може бути три-чотири… Якщо не розбабахали склад чи машину в дорозі. Навіть великі торгові марки… плюс 30%. І в нас дуже низька маржа саме через це”, — каже кондитерка.
Асортимент кондитерської. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
У вересні 2025 року біля будинку, у якому Катерина жила із сином, розірвалися російські авіабомби.
“Три КАБа лягли навкруги нашого будинку… Два з них — під моїми вікнами. Я визираю — там воронка”, — згадує жінка.
Попри контузію, згадує, намагалася зберігати спокій заради сина.
“Якщо дорослий спокійний — дитина це зчитує як "все нормально"...У мене була контузія, але я не розуміла в той момент”, — каже Катерина.
Паски з Краматорська. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Зараз жінка вирішила евакуюватися разом із восьмирічним сином і домашніми улюбленцями. Каже, готова починати життя і бізнес з нуля в іншому місці.
