Питання відшкодування шкоди, завданої збройною агресією рф, охоплює державну допомогу, міжнародні механізми компенсації та судовий захист потерпілих.
Відшкодування шкоди, заподіяної російською агресією, залишається одним із найбільш складних питань українського та міжнародного правозастосування. Йдеться не лише про зруйноване житло чи майно, а й про смерть близьких, тілесні ушкодження, вимушене переміщення, втрату житла, бізнесу, доходу та моральну шкоду. Водночас універсального національного механізму, який уже сьогодні забезпечував би повне відшкодування всіх таких втрат за рахунок рф, наразі не існує, - пише "Судово-юридична газета".
Практичне значення має правильне розмежування кількох механізмів. Програма «єВідновлення» дає можливість отримати державну компенсацію за визначені законом категорії пошкодженого або знищеного житла. Реєстр збитків, завданих агресією рф проти України, фіксує вимоги та докази для майбутнього міжнародного механізму компенсації. Окремо існує можливість звернення до українського суду безпосередньо з позовом до рф.
Правові підстави для відшкодування шкоди
Право на відшкодування шкоди ґрунтується насамперед на положеннях глави 82 Цивільного кодексу України. Так, стаття 1166 передбачає повне відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю. За моральну шкоду особа має право на компенсацію відповідно до статті 1167 ЦК України, а стаття 1168 окремо визначає правила її відшкодування у разі каліцтва, іншого ушкодження здоров’я або смерті.
У справах проти рф ці норми застосовуються з урахуванням особливостей міжнародного приватного права та міжнародно-правового характеру збройної агресії. Потерпілий має довести факт заподіяння шкоди, її характер і розмір та причинний зв’язок між протиправними діями рф і відповідною шкодою.
Частина перша статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює загальне правило, за яким позов до іноземної держави допускається за згодою її компетентних органів, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України. Саме ця норма до повномасштабного вторгнення була підставою для застосування концепції судового імунітету рф.
Однак після початку повномасштабної агресії Верховний Суд змінив підхід до застосування імунітету держави-агресора.
Чому українські суди розглядають позови без згоди рф
Важливим стало рішення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19.
Суд виходив із того, що предметом спору була вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянам України внаслідок смерті іншого громадянина України на території України. При цьому дії рф, якими була заподіяна шкода, не є реалізацією її суверенних прав, а становлять порушення міжнародно-правових зобов’язань, зокрема заборони застосування сили. Верховний Суд дійшов висновку, що у справах про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі внаслідок збройної агресії рф, росія не може посилатися на судовий імунітет для заперечення юрисдикції українського суду. Цей підхід був розвинений і в інших постановах КЦС ВС.
Отже, сьогодні звернення потерпілого безпосередньо до українського суду з позовом до рф саме по собі не має бути відхилене через відсутність згоди рф на юрисдикцію українського суду. Водночас Суд повинен встановити факт шкоди, її розмір, причинний зв’язок із протиправними діями відповідача та інші юридично значимі обставини.
Що показує новіша практика Верховного Суду
Судова практика продовжує формуватися, причому вона стосується вже не лише питання імунітету, а й розміру моральної шкоди, доказування та процесуальних аспектів розгляду таких позовів.
Показовою є постанова КЦС ВС від 31 липня 2024 року у справі № 686/14579/23. Суд переглянув розмір компенсації моральної шкоди, присудженої за шкоду, завдану збройною агресією рф, і збільшив її з 50 000 до 150 000 грн.
«Судово-юридична газета» висвітлювала важливий висновок Верховного Суду у постанові від 4 серпня 2026 року у справі № 521/314/24 , у якій Суд підтвердив, що моральна шкода, завдана збройною агресією рф, підлягає компенсації, однак її розмір визначається з урахуванням конкретних обставин справи, глибини страждань, причинного зв’язку, наданих доказів та принципів розумності, справедливості й співмірності. Суд погодився зі стягненням 234 100 грн замість заявлених 50 000 євро, зокрема врахувавши, що в Одеській області активні бойові дії не велися, а позивачка не довела пошкодження майна чи вимушеного залишення місця проживання.
Також Верховний Суд у постанові від 12 серпня 2026 року у справі № 363/3961/24 погодився зі стягненням 5 млн грн моральної шкоди на користь жінки, яка отримала тілесні ушкодження внаслідок ракетного удару рф, зазначивши, що розмір компенсації визначається судом з урахуванням характеру правопорушення, глибини страждань, причинного зв’язку, вимог розумності, справедливості та співмірності. ВС наголосив, що висновок психолога з рекомендацією виплатити 50 млн грн не є обов’язковим для суду: суд самостійно оцінює всі докази та визначає достатній розмір компенсації.
Які докази варто збирати потерпілому
Для судового захисту принципово важливо не обмежуватися самим фактом проживання в районі, де відбувалися бойові дії. Необхідно максимально конкретно документувати шкоду та її зв’язок із російською агресією.
У випадку пошкодження або знищення майна такими доказами можуть бути документи про право власності, фото- та відеоматеріали, повідомлення про пошкоджене майно, акти обстеження, висновки експертів, документи органів місцевого самоврядування, матеріали кримінального провадження та інші документи, які підтверджують як факт пошкодження, так і його причину та вартість відновлення.
Для вимог про відшкодування шкоди здоров’ю значення мають медичні документи, висновки щодо характеру та тяжкості тілесних ушкоджень, документи про лікування та реабілітацію, а також докази додаткових витрат і втрати доходу.
При заявленні моральної шкоди важливо описати не лише сам факт переживань, а конкретні наслідки для особи: фізичні та психологічні страждання, зміну способу життя, втрату близької людини, вимушене переміщення, страх за власне життя або життя членів сім’ї та інші обставини, які дають можливість суду оцінити характер і глибину немайнових втрат.
Чи потрібно спочатку звертатися до держави або Реєстру збитків
Національний судовий позов, державна програма компенсації та звернення до міжнародного Реєстру збитків мають різну правову природу.
Найбільш розвиненим національним механізмом сьогодні є «єВідновлення». Закон України № 2923-IX визначає правові та організаційні засади компенсації за пошкодження або знищення окремих категорій нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів і диверсій, спричинених збройною агресією рф.
Заявник може подати повідомлення про пошкоджене або знищене майно та заяву на компенсацію через "Дію", а у передбачених випадках — через ЦНАП. За пошкоджене житло компенсація може надаватися для ремонту, а за знищене — зокрема у формі житлового сертифіката або грошової компенсації для будівництва нового житла.
Принципово важливо, що «єВідновлення» не є тотожним репараціям від рф. Це державний механізм компенсації, тоді як міжнародний механізм спрямований на отримання репарацій від держави-агресора. Саме тому звернення за «єВідновленням» не слід сприймати як заміну фіксації вимоги до рф.
Реєстр збитків: що він дає потерпілому
Другим ключовим механізмом є Реєстр збитків, завданих агресією рф проти України, створений у межах Ради Європи. Його завдання полягає у фіксації заяв про шкоду, втрати та збитки і доказів на їх підтвердження для подальшого розгляду міжнародним компенсаційним механізмом. Реєстр не присуджує компенсацію і не здійснює виплати.
Система категорій охоплює, зокрема, вимушене внутрішнє переміщення та переміщення за межі України, смерть або зникнення близького члена сім’ї, тяжкі тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, незаконне позбавлення волі, пошкодження чи знищення житлової та нежитлової нерухомості, втрату житла, доходу або індивідуального підприємства та інші види шкоди.
Важливо, що перелік категорій постійно розширюється. У 2026 році були відкриті, зокрема, категорії щодо пошкодження та знищення критичної й некритичної інфраструктури та пошкодження, знищення або втрати активів для юридичних осіб і держави.
Для фізичних осіб заяви до Реєстру подаються в електронній формі через портал "Дія".
При цьому внесення заяви до Реєстру не означає, що потерпілому вже присуджено певну суму. Право на компенсацію, її розмір та питання виплати вирішуватиме майбутній компенсаційний механізм. Сам Реєстр прямо наголошує, що запис заяви не означає проведення остаточної оцінки шкоди чи виникнення обов’язку здійснити виплату.
Це принципове застереження: Реєстр — це доказова та реєстраційна ланка майбутньої системи репарацій, а не вже діючий фонд виплат.
Якою буде міжнародна система репарацій
Наступним елементом міжнародного механізму має стати Міжнародна комісія з розгляду заяв для України. Конвенцію про її створення відкрили для підписання 16 грудня 2025 року в Гаазі. Комісія розглядатиме, оцінюватиме та вирішуватиме вимоги про компенсацію шкоди, втрат або ушкоджень, завданих міжнародно-протиправними діями рф, а також визначатиме розмір належної компенсації.
Комісія є другим елементом міжнародного механізму після Реєстру збитків. Третім має стати компенсаційний фонд, з якого здійснюватимуться виплати. Наразі такий фонд ще не створений.
Комісія запрацює після ратифікації Конвенції 25 її підписантами за умови достатнього фінансування початкової роботи. Станом на серпень 2026 року ця умова ще не виконана, тому Комісія ще не створена.
Отже, міжнародний механізм компенсації вже має першу діючу складову — Реєстр збитків, тоді як Комісія та механізм безпосередніх виплат ще перебувають на етапі формування.
Основна проблема — виконання рішення
Однією з ключових проблем залишається фактичне виконання українських судових рішень про стягнення коштів із рф. Специфіка імунітету державного майна та відсутність ефективного механізму стягнення ускладнюють отримання потерпілими присудженої компенсації.
Саме цю проблему має вирішити міжнародний компенсаційний механізм, який передбачає Реєстр збитків, Міжнародну комісію з розгляду заяв та майбутній компенсаційний фонд.
При цьому судове рішення і запис у Реєстрі мають різне призначення: суд може присудити компенсацію у конкретній справі, а Реєстр фіксує вимогу для її подальшого міжнародного розгляду.
Можемо підсумувати, що головна практична рекомендація полягає у системному документуванні шкоди. Навіть якщо міжнародний механізм повних виплат ще не запрацював, належно оформлені докази вже сьогодні формують основу майбутньої вимоги про репарації.
При цьому сама по собі реєстрація вимоги в Реєстрі збитків не є виплатою, а судове рішення українського суду не гарантує автоматичного стягнення коштів з рф. Повноцінний механізм компенсації має бути завершений на міжнародному рівні із запуском Комісії з розгляду заяв та майбутнього компенсаційного фонду.
