Україна має масштабувати використання відходів від руйнувань для промисловості та створити економічні стимули для повторного використання таких відходів.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.
За даними RDNA5, лише у житловому секторі пошкоджено або зруйновано близько 14% житлового фонду, а загальні збитки оцінюються у 61,1 млрд доларів.
Станом на квітень обліковано понад 6 млн тонн відходів від руйнувань, але це лише ті, що переміщені на майданчики тимчасового зберігання, фактичні обсяги є значно більшими.
Українські чиновники зустрілися з представниками Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) і підбили підсумки пілотного проєкту з управління відходами від руйнувань і готуються до наступного етапу співпраці на 2027–2029 роки.
За словами заступниці міністра розвитку громад та територій України Наталії Козловської, сьогодні значна кількість таких відходів вже обліковується щонайменше у шести областях.
"Фактично з цим працює кожна громада, немає жодного регіону, де б були відсутні руйнування. Тому рішення мають бути масштабованими на всю країну", — зазначила вона.
Пілотний проєкт, який триває з 2024 року, реалізується у Київській області та п'яти містах (Одеса, Дніпро, Харків, Миколаїв, Херсон), дозволив не лише відпрацювати підходи, а й запустити конкретні рішення на місцях.
Україна отримала необхідне обладнання для роботи з відходами, проведено навчання для фахівців, розпочато розвиток переробки матеріалів, впроваджено системний моніторинг і аналіз.
У Бородянці вже налагоджено технологічний цикл обробки матеріалів, які в подальшому можуть бути повторно використані у виробництві дорожнього покриття.
Виробники мають інтегрувати перероблені матеріали у виробництво, зазначають у міністерстві. Водночас головна умова — якість і безпечність кінцевого продукту, який має відповідати встановленим стандартам.
Японська сторона підтримала необхідність розробки чітких технічних вимог до продукції з перероблених матеріалів. Це може стати основою для розвитку ринку і залучення бізнесу, особливо у дорожньому будівництві.
Окремо учасники зустрічі зупинились на проблемі поводження з азбестовмісними матеріалами. Сьогодні в Україні використовуються різні протоколи, розроблені міжнародними організаціями, однак єдиного підходу немає.
Безпечного використання азбесту не існує, і потрібно напрацювати єдині правила — від виявлення до утилізації, наголошують у міністерстві.
При чому в Україні бракує лабораторій для швидкого аналізу небезпечних матеріалів. Частину досліджень досі доводиться робити за кордоном.
JICA передасть необхідне обладнання, що дозволить проводити аналіз на місці і планує розширити навчальні програми для спеціалістів – це дозволить частково вирішити питання.
Мінрозвитку визначило ключові напрями подальшої роботи: удосконалення законодавчої бази, розвиток переробки та повторного використання, створення економічних стимулів для повторного використання та масштабне навчання громад і бізнесу, щодо управління відходами.
