Раніше в суді один із них заявив, що, побиваючи людину, хотів "перевірити свої бойові навички".
Увечері 29 листопада 2019 року в Бахмуті по-звірячому побили громадянського активіст та волонтера, 37-річного Артема Мірошниченко (на фото). На записі з камери відеоспостереження було видно, що двоє хлопців спочатку звернулися з чимось до Артема, а потім наздогнали його і почали бити. Били руками та ногами, по голові та по тулубу, навіть після того, як Артем упав. Потім відтягли тіло на узбіччя, і там уже кілька разів ударили головою об плитку.
Артема, у непритомному стані, знайшли не одразу. Доправили до обласної травматології Лімана з численними травмами голови, зробили операцію. Артем впав у кому, а 6 грудня помер.
2 листопада начальник Бахмутського відділу поліції Ярослав Меженний заявив, що підозрюваних в нападі на Артема Мірошниченка встановлено: це двоє неповнолітніх спортсменів – раніше судимий 17-річний хлопець та раніше не судимий 16-річний юнак. Обидва були в нетверезому стані. 3 грудня одного з нападників, який, за попередньою версією слідства, єдиний завдавав ударів, відправили під домашній арешт. На суді хлопець пояснив мотив бажанням перевірити свої бойові навички і тим, що не знав про активістську діяльність Мирошниченка.
Місцеві журналісти отримали інформацію від свідка про те, що приводом для нападу на волонтера стало його спілкування українською.
“Чего ты тут ходишь?” – нібито спитали нападники. Той щось відповів та пришвидшив рух. “А на нормальном языке ты не можешь? Мы на этом не понимаем!” – пролунало у відповідь. Після цього його почали сильно бити.
Але свідчити в суді та взагалі звертатися в правоохоронні органи свідок не захотів. А Артемівський міськрайонний суд опублікував на своєму сайті заяву, в якій спростовується версія, що напад був спричинений тим, що Артем Мірошниченко говорив українською мовою.
"Під час закритого судового засідання, яке проводилося судом 2 грудня, таких фактів не встановлено та не виявлено", - сказано у повідомленні суду.
13 червня 2024 року, Слов’янський міськрайонний суд оголосив вирок Олександру Баришку та Миколі Барабашу, яких обвинувачували у вбивстві Артема Мирошниченка. Обвинувачені були визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України і їм призначено таке остаточне покарання за сукупністю злочинів: Барабашу – позбавлення волі строком на вісім років, Баришку – позбавлення волі строком на дев’ять років один місяць.
Підозрювані у залі суду.
І ось тепер ця історія здобула несподіване продовження.
Полтавський районний суд задовольнив подання ДУ “Божковська виправна колонія №(16)” про умовно-дострокове звільнення засудженого Миколи Барабаша від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом. Про це йдеться у відповіді на запит Центра прав людини ZMINA від Слов’янського міськрайонного суду Донецької області.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 13.02.2025 р. задоволено подання Державної установи “Божковська виправна колонія №(16)” про умовно-дострокове звільнення засудженого Барабаша М.Я., 2003 р.н. від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом. За ним встановлено адміністративний нагляд. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області 12.02.2025 р. задоволено подання адміністрації ДУ “Первомайська ВК(№117)” про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби за контрактом під час особливого періоду та встановлення адміністративного нагляду відносно засудженого Баришка О.О., 2002 р.н.”, – йдеться у відповіді на запит.
"Згідно з ухвалами судів, Барабашу залишалось ще відбути за ґратами 2 роки 9 місяців 26, а Баришку — 3 роки 10 місяців 26 днів. Обидва подали особисті заяви до адміністрацій колоній про бажання підписати контракт з ЗСУ, - пише видання "Суспільне". Суд задовольнив клопотаня колоній про умовно-дострокове звільнення та встановив їм обмеження терміном на 12 місяців:
- заборонити перебування поза межами місця дислокації військової частини, з якою укладено контракт та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром;
- заборонити виїзд чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі дислокації військової частини та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром, без дозволу командира військової частини, з яким укладено контракт.
На думку Олександра Кадієвського, адвоката родини Мирошниченка, прокуратура мала б повідомити родичів вбитого активіста про такі рішення. Але брат вбитого активіста Сергій Мирошниченко про ці ухвли дізнався лише 19 квітня.
Микола Барабаш. Фото з інстаграму обвинуваченого
РЕАКЦІЯ
20 квітня Сергій Мірошниченко, брат убитого Артема Мірошниченка, опублікував у Facebook емоційний пост, у якому висловив своє ставлення до ситуації, що склалася.
"Друзі, побратими, посестри! Вже не думав, що буду знову про це колись писати, але ось знову, - пише вын. - Ті два виродки, які вбили мого брата, вже на свободі. Після набрання чинності вироку 8 років і 9,2 місяця відповідно, вони вирішили підписати контракт і піти у ЗСУ. Відбувалося тишком-нишком, про що дізнався зовсім недавно.
Як добровольцю та як колишньому військовому, який пробув на фронті добровільно 2 роки, дуже сумно усвідомлювати, що поруч із моїми побратимами може опинитися така тварюка. Бачивши всі шість років знущання з правосуддя та над Україною, вони нібито стали захисниками, але в їхнє каяття та щире бажання захищати Україну Я не вірю, це легальний спосіб уникнути тюрми та утікти. До речі один - це вже зробив! На зараз знаходиться у СЗЧ, мати якого, по інформації, знаходиться у Пітері та ця наволоч може туди злиняти.
Боляче кожного разу дзвонити своїм побратимам і дізнаватися погані новини, знаючи як їм це важко за три роки й дізнаватися, що цей сикун пробув там всього нічого і вже на втьоки, так що це не щиросердне каяття і захист України це всього-на-всього прикриття. Розумію, що служити майже немає кому, але не до такого ж, аби на службу приймали справжніх вбивць. Ці люди будуть потім отримувати всі плюшки від УБД бити себе в груди що вони захищали країну…"
ПО ТЕМІ: Власти Бахмута не захотели переименовывать улицу в память об убитом волонтере
