Максим Морозов та Віталій Козаренко загинули у боях з російською нечистю.
Водій 3-го стрілецького відділення військової частини А7085, солдат Максим Морозов загинув 10 серпня під час проходження воїнської служби у районі села Невське Луганської області. Рівно через два місяці йому мало б виповнитися 36 років, але тепер назавжди залишиться 35.
Максим народився 10 жовтня 1988 року в Слов’янську. Закінчив дев’ять класів загальноосвітньої школи № 9. Продовжив навчання у 146-му училищі (Слов’янський професійний аграрний ліцей), де отримав спеціальність водія-тракториста.
Працював за фахом – спочатку на приватному підприємстві, потім у КП «Словміськводоканал». У 2021 році перейшов працювати у дорожньо-будівельне підприємство «Славдорстрой».
З початком повномасштабного російського вторгнення, у 2022 році, разом із родиною виїхав у Васильків Київської області. Через деякий час повернувся до Слов’янська, де знову пішов працювати у водоканал.
Звідти і був весною 2024 року призваний на службу.
Максима поховали на цвинтарі на вул. Данила Галицького.
В Слов’янську у нього залишилася дружина та двоє дітей – 8-річна донька та 4-річний син. Тепер вони будуть зростати без батька...
12 серпня у бою поблизу села Синьківка Куп’янського району Харківської області загинув старший стрілець – оператор механізованого відділення військової частини А4722, солдат Віталій Козаренко. Йому назавжди залишиться 46 років.
Віталій народився 14 квітня 1978 року в Слов’янську. Вчився у школах № 20 і № 9. Продовжив навчання у професійно-технічному училищі № 146, де отримав спеціальність водія-тракториста. Працював разом із батьками в сімейному бізнесі – виробництві керамічного посуду.
Займався спортом, любив тварин. Був чуйним, турботливим сином та батьком.
Віталія Козаренко поховали на кладовищі на вулиці Данила Галицького. У нього залишилися мати і дружина. Без батька буде зростати його 12-річний син.
Вічна пам’ять і слава українським воїнам...
