Лист до редакції.
"Доброго дня! Пишемо вам від безвиході, бо вже майже місяць наше селище Малотаранівка, що під Краматорськом, перебуває у справжній енергетичній блокаді. На кількох вулицях — Полікарпа Перепелиці, Робочій, Молодана та сусідніх — світло зникло ще чотири тижні тому. Відтоді ми живемо як у кам'яному віці, але найстрашніше не це, а повне ігнорування з боку тих, хто мав би нам допомогти.
Ми неодноразово писали в ДТЕК та РЕМ, але отримуємо лише «відписки». Зрештою звернулися до голови нашої ВА Олександра Гончаренка. Він відповів, що ситуація складна, ділянки під вогневим контролем ворога, і бригади туди не пускають з міркувань безпеки. Ми все розуміємо — війна, небезпечно. Але чомусь сусідні райони, як та сама Красногірка, які знаходяться в аналогічних умовах, ремонтують, а про нас наче забули.
Люди вже дійшли до тієї межі, коли готові брати все у свої руки. Ми навіть збирали гроші між сусідами, щоб найняти приватного електрика, який би полагодив трансформатор. Самі були готові просити військових за супровід, щоб людина була в безпеці. Але тут ми наткнулися на «стіну»: нам просто заявили, що нікого самовільно до трансформатора не підпустять, а самі нічого робити не збираються, бо небезпечно. Це замкнене коло: влада не робить, і нам не дає.
Наша староста, Людмила Панасенко, теж ніяк не може вплинути на ситуацію — ми чуємо лише «я нічого не можу вирішити». А тим часом у селищі живуть старенькі люди, яким ні води набрати (насоси не працюють), ні телефон зарядити, щоб дізнатися, чи живі рідні.
Ми просимо вас про розголос. Можливо, хоча б через журналістів влада побачить, що ми не просто рядки у звітах, а живі люди, які вже місяць виживають без елементарних умов. Допоможіть нам нарешті вийти з цієї темряви.
З повагою, мешканці Малотаранівки".
